Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Друкува́ння, -ня, с. Печатаніе.
Зубцьований, -а, -е. Имѣющій зубчатый орнамента.
Колінце, -ця, с. 1) Ум. отъ коліно 1 и 4. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Рось вирвалась з неволі, як гадючка тричі зверстенилась колінцями на зеленій траві. Левиц. І. 93. 2) Колѣнце въ стеблѣ односѣменодольныхъ растеній, изъ котораго начинается листъ. Харьк. г.
Ля́шно нар. = лячно. Ляшно їхати уночі по при той ліс. Камен. у.
Муштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Быть на ученіи (о солд.), обучаться военнымъ пріемамъ. Поки салдати муштрувались, то капитан частісінько поглядав на Оксану. Кв. І. 173. 2) Возиться. Муштруйся перед дзеркалом цілий день. Левиц. І. 500.
Назволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто.
Повертіти, -чу́, -ти́ш, гл. Повертѣть, покрутить.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Тік II, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці. Шейк.
Хапун, -на, м. 1) Хватающій. Г. Барв. 27. 2) Взяточникъ. Хапун такий, що й з рідного батька злупить. Котл. ШІ. 388 3) Чортъ. Там тебе хапун ухопить. Грин. І. 243. А щоб тебе хапун ухопив. Харьк. г. 4) Въ загадкѣ: ротъ. Чуб. І. 307.