Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивідати Cм. вивідувати.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.
Дочумакува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Заниматься чумачествомъ до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Отак чумак дочумакувався. Ном. № 1756.
Дошкуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дошкул́ити, -лю, -лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Боли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Г. Арт. (О. 1861. III. 110). Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Стор. І. 110. Дошкулив, мов пугою по воді. Ном. № 3938.
Жердя I, -ді, ж. Жердь.
За́здрощі, -щей и -щів ж., мн. Зависть, завистливость. Ком. І. 54. Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився. Стор. І. 70.
Ли́лик, -ка, м. Летучая мышь. Камен. у.
Ма́точка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мати. Та немає тих крамарок, що продають ріднесеньких маточок. Мил. 265. 2) Крестная мать. Угор. 3) Пестикъ (у цвѣтка). 4) Ум. отъ матка.
Прохукати Cм. прохукувати.
Челядинський, -а, -е. Женскій. Шух. І. 123.