Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12.
Кретівка, -ки, ж. Кучка земли, поднятая кротомъ. Вх. Лем. 428.
Медявни́к, -ка́, м. Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. медівник 2.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Прежній, -я, -є. Прежній. Як би була прежняя розмова. Чуб. V. 531.
Судак, -ка, м. Рыба судакъ, Lucioperca sandra. Браун. 22. Ой знати, знати рибку щуку меже судаками. Чуб. V. 998. Ум. судачо́к.
Теліпанчик, -ка, м. Привѣска къ серьгѣ. Левч. 123.
Терпкий, -а́, -е́ Терпкій. Груші, та такі терпкі та кислі. Рудч. Ск. II. 24., Ум. терпке́нький.  
Товкачик, товкачичок, -чка, м. Ум. отъ товкач.
Хоркотати, -кочу, -чеш, гл. = гаркавити. Вх. Уг. 273.