Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бакалярство, -ва, с. 1) Должность учителя дѣтей. Желех. 2) соб. Учителя дѣтей, школяры.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Зви́клий, -а, -е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми. Драг. 63.
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Нагорну́ти Cм. нагортати.
Норов, -ва, м. 1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був. Г. Барв. 502. 2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови — попрядки, а другії норови — досвітки. Н. п. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Грин. III. 208. Ум. мн. норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш. Чуб. V. 593.
Розгидитися, -джуся, -дишся, гл. Сдѣлаться гадкимъ, испортиться.
Сє! меж. Крикъ на корову, когда ее гонять. Вх. Лем. 472.
Смуда, -ди, ж. = смовдь. Не жаліслива сестриця повела брата додому, сама стала з смудою. Ой смудо, смудо тонкая! Була в мене невіхна такая. Харьк. г.
Тринпіль, -ля