Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Мет. 25. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були. 2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав. К. Псал. 260.
Відщедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить щедрувати.
Мло́стити, -стить, гл. безл. Дѣлаться дурно.
Оса, -си, ж. Оса, Vespa. Уїдливе як оса. Посл.
Попідсаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и підсадити, но во множествѣ.
Поховатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Спрятаться (о многихъ). Духом, як миші, поховались козаки у ту нору. Стор. МПр. 111.
Свердло, -ла, с. = свердел. Чуб. VI. 405. Ум. свердельце. Мнж. 137.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло. Федьк. Пов. 24.
Чубук, -ка, м. Чубукъ. Чуб. І. 94.
Шкарапаня 2, -ні, ж. Жаба. Вх. Зн. 82.