Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зачудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Кінник, -ка, м. = кінниця. Шух. І. 185.  
Облатуватися, -туюся, -єшся, сов. в. облата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Чинить, починить свою одежду, бѣлье. Попереду було мене обминає, знать соромиться свого дрантя; а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати. Левиц. І. 143.
Ослаба, -би, ж. Ослабленіе. на ослаб, на ослабі. Слабо, непритянутый. Чуб. VII. 416. Ланцюг висить на ослабі. Як держиш на ослаб чепігу, то й вивернеться плуг. Волч. у.
Переруб, -бу, м. 1) = переріз. Желех. 2) Закромъ. Вх. Зн. 48.
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Рудч. Ск. II. 22. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте. Рудч. Ск. І. 4.
Пообважувати, -жую, -єш, гл. Отяготить, обременить (во множествѣ)
Попришивати, -ва́ю, -єш, гл. Пришить (во множествѣ).
Халащина, -ни, ж. Лѣсная чаща. Черк. у.
Шляхтюга, -ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга. Св. Л. 188.