Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербак

Щербак, -ка, м. 1) Башмакъ изъ цѣльнаго куска кожи. Сумск. у. 2) Родъ растенія. Вх. Лем. 487.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБАК"
Безрозумний, -а, -е. Безумный, лишенный разума. П'яний і безрозумний. ЗОЮР. ІІ. 297, 298. Вгамується безрозумне завзяття. К. ЦН. 206. І безрозумна темнота до Дніпра прожогом лине. К. МБ. ІІІ. 243.
Березка, -ки, ж. 1) = берізка. Очерет, повитий березкою. О. 1862. ѴІІІ. 16. 2) — болотяна. Betulahumilis Schrank. ЗЮЗО. І. 114.
Близчий = Ближчий.
Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Куритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що. 2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно. Мет. 22. 3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся? Н. п. 4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось. Ном. 6433.
Листо́вний, -а, -е. Письменный. Желех.
Лядвенець, -нцю, м. Раст. Lotus corniculatus. ЗЮЗО. І. 127.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ. Гол. Од. 14.
Слижан, -на, слижун, -на, м. = слиж 2. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.