Гу́дж, -джа, м. Узелъ. Біда ж мені з таким мужом, що не в'яже штани гуджом.
Коротеча, -чі, ж. — на те́бе! Чтобъ ты пропалъ! Желаю тебѣ смерти! Cм. коротка година.
Лю́бка, -ки, ж. 1) Милая, дорогая. Ой мамко любко! моя мамочко! 2) Возлюбленная. Добри-вечір, мила, добривечір, любко! Оженися, мій синочку, візьми собі любку, цілуй її, милуй її, як голуб голубку. 3) Раст. а) Orchis latifolia. Cм. лю́бжа. б) Orchis sambucina, — purpurea. в) мн. любки. Раст. Orchis militaris. Зілля таке: любки зветься. Як хоче дівчина, щоб парубок любив, так у чому небудь і дає йому тих любок. Ум. любонька, любочка. О, да який же вінок ваш красний, сестро! да який оке красний! Сестронько-любонько, коли ж ви його візьмете? Діти помітили, жалують мене: тіточко-любочко! чого ви журитесь?
Наплю́скатися, -каюся, -єшся, гл. Наплескаться вволю.
Одая, ода́ї, ж. Загонъ для рогатаго скота внѣ села.
Памула, -ли, ж. Илъ, тина. Ум. памулка.
Перебігатися 2, -га́юся, -єшся, гл. Бѣгать въ перегонку.
Повід, -вода, м. Поводъ. Украдено в мене коня вороного і поводи з зеленого шовку. Ум. повідець.
Чуйний, -а, -е. 1) Чуткій. Чуйними ушками в садочку надслухає. Татарина чуйним він чує ухом. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. 2) Бдительный. Будь чуйний. 3) Сознательный, въ сознаніи. Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися.... жваво. Ум. чуйненький. Старесенька, малесенька, ледві од землі видно, а ще чуйненька, говірка.
Шпарування, -ня, с.
1) Замазываніе щелей и углубленій при обмазкѣ стѣнъ сѣрой глиной.
2) Глина, которой произведена замазка щелей и углубленій въ стѣнахъ. Вже шпарування висхло, тільки побілити.