Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балабій. Употребляется пастухами овецъ въ призывѣ для козловъ. Отара на тирлі або в роспаш; виходить личман вперед, кличе цапів так: гей цо! балабій! цо, цо! балабій! цо! — Цапи, де б не були, ідуть до личмана, вівці за цапами. О. 1862. V. Кух. 35.
Валасатися, -саюся, -єшся, гл. Шляться, таскаться, скитаться. Мені нема ні зіми, ні літа: я завсегда в роботі. Поздоров Боже мир — пропитає мене. А ти де валасалася? ЗОЮР. І. 10. Став валасаться по світах. Сим. 203.
Габук, -ка, м. Мѣсто въ рѣкѣ, гдѣ вода течетъ узкимъ русломъ и съ шумомъ бьетъ внизъ. Шух. I. 227.
Дола́дній, -я, -є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Васильк. у. Багатих та доладніх уборів. Левиц. І. 430. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящій, хорошій. Доладня рада. Гліб. 52.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Пітний, -а́, -е́ Потный. Воно маленьке сонне, пітне, — простудимо. Г. Барв. 168.
Пташня, -ні, ж. Птичникъ, птичій дворъ.
Роспустонька, роспусточка, -ки, ж. Ум. отъ роспуста.
Сум'яття, -тя, с. Суматоха. Левч. 64.
Тепліський, -а, -е. = теплісінький. Шейк.