Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Дотяга́тися II, -га́юся, -єшся, гл. 1) Дотягаться, тянуть, тащить до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Тягав на собі важке та й дотягався, що тепер лежить. Харьк. у. Він усе їх (гроші з гамана) тягав і дотягався, шо коло їх і вмер. Грин. I. 88. 2) Дотаскаться.  
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Окрашатися, -шаюся, -єшся, гл. Красоваться. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Отсей, отся, отсе, мѣст. Вотъ этотъ. І отсі порошниці він зробив. Федьк. Обридло вештаться... по світу з нудьгою та отсією торбою. Стор. МПр. 41.
Паннуненька, паннунечка, -ки, ж. Ум. отъ панна.
Сполонити, -ню, -ниш, гл. У Желех.: сдѣлать краснымъ. Желех. ссылается на нижеслѣдующее місто буковинской пѣсни: Ой маю я в царя нивку, — в чистім полі могилку: карабінцами виорана, а кульками засіяна, білим тілом зволочена, кровцев сполонена. ЗОЮР. II. 579. Едва-ли здѣсь не ошибка: вѣроятно, слѣдовало-бы: сполочена (отъ сполокати), какъ того и рифма требуетъ. Второе значеніе у Желех. вѣрнѣе: наполнить, напитать влагой, полить, сильно смочить: Кровцев землю сполонила. Cм. сполонитися и сповенити.
Стеблина, -ни, ж. Одинъ стебель. Ум. стеблинка, стебли́ночка.
Сумежник, суміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.