Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жичат́и, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Угор.
Зана́, -ни́, ж. Раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю. Стор. І. 23.
Кісто, -та, с. = тісто. Знать мою матір, що хліб пекла, бо на воротях кісто. Ном. № 10793. Діжа з кістом. Мнж. 174.
Лулу́снути, -ну, -неш, гл. = луснути. Ном. № 880. Так і лулусне його ціпом.
Незвичайно нар. 1) Необыкновенно, необычайно, необычно. 2) Невѣжливо, неприлично.
Половецький, -а, -е. Половецкій. Серед землі половецької. Шевч. 645.
Попелястий, -а, -е. = попеластий.
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька. Н. Вол. у.
Привезти, ся. Cм. привозити, -ся.
Тетера, -ри, ж. = тетеря. Летіла тетера, не вчора — тепера; упала в лободу, шукаю не знайду. Ном. № 132, стр. 294. Ум. тете́рка, тете́ронька, тетерочка, тетірка. Чуб. IV. 412.