Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вагатися, -гаюся, -єшся, гл. Колебаться, не рѣшаться. От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються. Рудч. Ск. II. 195.
Вижати I Cм. вижимати.
Відбляск, -ку, м. Отблескъ. Левиц. Пов. 25.
Набазі́кувати, -кую, -єш, сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.
Носатий, -а, -е. 1) Носатый, длинноносый. Яка ти носата! Грин. III. 645. 2) Больной сапомъ. Міняй, свату, сліпу кобилу на носату. Ном. № 12800. Ум. носатенький.
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Поплодити, -джу́, -диш, гл. Родить (во множествѣ).
Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
Розікрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина. Могил. у.