Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висватати Cм. висватувати.
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Загрюзи́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Увязнуть въ грязи. Треба їм десь через дуже калну балку їхати, — вони й загрюзились. Мнж. 121.
Ладожник, -ку, м. Бодяга, Spongilla. Мнж. 184.
Мату́зка, -ки, ж. = мотузка.
Накрути́ти Cм. накручувати.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити. Міусск. окр. 2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ. 4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала. Котл. Ен. III. 72.
Ужитний, -а, -е. 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.
Шось мѣст. Что-то. Та шось мені, братця, горілка не п'ється. Чуб. V. 420.