Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Зятній, -я, -є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910.
Конівка, -ки, ж. Ум. отъ кінва. 1) Кружка деревянная или металлическая. Шух. І. 250, 251. Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. I. 204. Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки. К. ЧР. 229. 2) Ведро. (Дощ) ллє, як з коновки. Ном. № 575. Посилаю з коновками по воду. Гол. Ум. конівонька. конівочка. Зашли козакові пива коновочку. Чуб. Сосновая коновочка, а дубове денце. Грин. III. 613.  
Копиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ковырять. Сніг ногами копиряє. Харьк. г.
Млачі́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Уг. 252.
Опинатися, -на́юся, -єшся, гл. Сопротивляться, упираться. Я не опинавсь, зараз і пішов. Екат. у. Паничі почали прохати паннів до танців, а панни опиналися. Левиц. І. L 348. Ну, він опинався, опинався, а таки заїхав. Грин. І. 106.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Приглушити Cм. приглушувати.
Употужнити, -ню, -ниш, гл. Сдѣлать сильнымъ, могущественнымъ. Твій рід навіки употужню. К. Псал. 204. Употужнив мої ноги і на камені поставив. К. Псал. 97.
Цілювати, -люю, -єш, гл. = цілувати.