Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бзік, -ка, м. = бузина. Вх. Лем. 391.
Діво́щина, -ни, ж. Имущество, пріобрѣтенное во время дѣвичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав. К. Псал. 37.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю. Радомысл. у.
Помаяти, -маю, -єш, гл. Развѣваться нѣкоторое время. Уже моя руса коса по двору помаяла. Чуб. V. 582. Не дають вітри постояти, зеленому листу помаяти; та не дають люде погуляти, русою косою помаяти. Мил. 87.
Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ. Конст. у.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Слав'янщина, -ни, ж. Славянская земля. К. (О. 1861. III. 6). Всі земляки наші і вся Слав'янщина. Шевч. (О. 1862. III. 6).
Соснина, -ни, ж. 1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля. Н. п. 2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий. МВ. ІІ. 14. Ум. сосни́нка.
Цовта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. Н. Вол. у.