Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щавник

Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВНИК"
Братуньо, -ня, братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Дюк, -ка, м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae. Вх. Пч. I. 6.
Колінчик, -ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці... Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Чуб. III. 454. Cм. колінце 2.
Ле́мко, -ка, м. Галицкій малороссъ, житель Лемківщини. Голов. І. Вступл. 725.
Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Огидлість, -лости, ж. = огидність.
Оскипище, -ща, с. = граблище. Вх. Зн. 45.
Прайник, -ка, м. = пральник = праник. Вх. Зн. 55.
Розледачитися, -чуся, -чишся, гл. = розледачіти.
Умний, -а, -е. = розумний. Умні люде пішком ходять, а дурні їздять. Ном. № 11372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.