Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже.
Дойчити, -чу, -чиш, гл. Быть кормилицею, кормить грудью.
Жва́вий, -а, -е. Живой, бойкій, рѣзвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Такий жвавий, як рак на греблі. Жвавий, як ведмідь до корита. Жвавий, як рибка в річці. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Ум. жваве́нький, жваве́сенький. І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда.
Знебути, -буду, -деш, гл. Лишиться, потерять. Я свою силу знебув.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Попідгинати, -на́ю, -єш, гл. Подогнуть (во множествѣ). Посідали, попідгинали ноги.
Сібірник, -ка, м.
1) Сосланный въ Сибирь.
2) Злодѣй, разбойникъ.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова.
Шанування, -ня, с.
1) Почтеніе, уваженіе.
2) Угощеніе. Почалися законні речі, а за ними веселе шанування.
