Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щавник

Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВНИК"
Бузов'Я, -яти, с. = бузув'я. Ум. бузов'ятко.
Ведмедяка, -ки, м. Большой медвѣдь. Аф. 312.
Велемудрий, -а, -е. Весьма мудрый.
Замести́, -ся. Cм. заміта́ти, -ся.
Зверх нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Чуб. V. 1126. Один зверх одного. Рудч. Ск. І. 4.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
На́гле нар. = нагло. Котл. Ен. Нагле вмер. Нволынск. у.
Покректати, -кчу́, -чеш, гл. Покряхтѣть. Випив, покректав, утерся. Ном. № 2981.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. XII. 111.
Чернетка, -ки, ж. плахта-черне́тка. Плахта чернаго цвѣта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.