Безталання, -ня, с. Несчастье, горькая судьба. Н. П. 393. І талан і безталання — все, каже, від Бога. Усім людям щасцє, доля, — мені ж безталанне. Ум. безталаннячко.
Виява, -ви, ж. 1) = вияв. 2) Открытіе, обнаруженіе.
Дзю́бка, -ки, ж. 1) Клювъ. 2) Ум. отъ дзюба.
Куна, -ни, ж.
1) Куница. Да поїдем, брате, у чистеє поле, у чистеє поле куну ловити.
2) мн. Куній мѣхъ. Укривайся, зятю, укривайся кунами і соболями, дорогими суконьками. Не в дорогих кунах (т. е. по карману).
3) Пробой у дверей. По сій мові замки пудові у дверей забряжчали, і засови у кунах залізні важкі завищали. Въ въ этомъ значеніи только Ум. кунка.
4) Желѣзная скобка, прибитая въ церковномъ притворѣ на шалнерѣ, — въ нее вкладывалась и запиралась потомъ рука женщины, отбывавшей это позорное наказаніе за проступки противъ нравственности. Перше була купа... в бабинці, до которої припинались покритки, поки вся служба одійде. Се робилось в шість неділь після родин. Пріська Чирячка не раз сиділа в куні. Иногда — вообще мѣсто ареста, тюрьма.
5) У кубанскихъ пастуховъ овецъ: посуда для жира. Ум. кунка, куночка. Вчора звечора та порошенька пала, а опівночі куночка походила.
Ми́рати, -раю, -єш, гл. = мимрати.
Му́кати, -каю, -єш, гл. Мычать. Мукає корова. Чогось телята мукають.
Очеркнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) = обчеркнутися.
2) Черкнуться, задѣть. Як скочив я через тин, та й не очеркнувся.
Сестрицин, -на, -не. Принадлежащій сестрицѣ. От тобі, сестрице, сестрицин убор.
Стародавність, -ности, ж. Древность.
Той, та, тая, те, теє, мѣст. Тотъ, та, то. Хто дітей не має, той горя не знає. Що хочте, те й беріть у мене. . У яру зараз і потихшало, і вітер не той. Утвердив ти мою долю, мов ту гору серед моря. Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав. а в тім. Впрочемъ. Як би знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя єдинеє своє? Не оддала б... А в тім — не знаю, бо всякі матері бувають.