Випростувати, -тую, -єш, сов. в. випростати, -таю, -єш, гл. Выпрямлять, выпрямить; вытягивать, вытянуть. Випростав ти спину од тяжкої ноші. ніжки випростати. Умереть, издохнуть. До вечора й ніжки (півень) випростав.
Довга́стий, -а, -е. Продолговатый. Довгастий кінь. Ум. Довга́стенький. Довгастенькі груші.
Жереб'я́, -я́ти, с. Жеребенокъ. Їхала Пречиста Мати на осляті, Сус Христос на жереб'яті. Ум. жереб'я́тко.
Зверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Сказать чепуху, смолоть. Приїхали з борозни та чорзна-що й зверзли.
Лице́, -ця́, с. 1) Лицо. Гарна, хоч з лиця води напитись. До лиця. Къ лицу. з лиця́ спасти, упасти, на лиці упасти, — змарніти. Похудѣть въ лицѣ. Розважали матусеньку, таки з лиця спала. Невістка скаржиться. а на лиці не змарніла. в лиці мінитися. То краснѣть, то блѣднѣть (о лицѣ). В лиці міниться, здрігається, труситься. 2) Только во мн. лиця, лиці. Щеки. Як була я молодиця, — цілували мене в лиця. Як сміється було, то на лицях аж ямочки стають. Одним відром зачерпнула, а за другим утонула, нехай щуки їдять руки, а плотиці — лілі лиці. 3) Лицевая сторона. Грошам лиця нема. Хоч на лице, хоч на виворот, то все однаково. одним лицем вода. Сплошь вода. 4) Деревянная матрица узора для набойки холста. 5) Улика. Так що, як він і бив його, але в його нема ніякого лиця, знаків нема. Ум. личко, личенько. Бо не довго, чорнобриві, карі оченята, біле личко червоніє, недовго, дівчата. Як усаду вишня ягідками рясна, — молоденька дівчинонька на личеньку красна. Най погляну на ті личка, що палахкотять, на ті очі, очі чорні, що вогнем горять. У ваших чоботях шкура на личко поставлена. Въ Галиціи съ измѣн. удареніемъ: личко — верхняя сторона нагольнаго тулупа.
Опихати, -хаю, -єш, гл. Очищать отъ шелухи. Ци опиханий, паночку, ячмінь?
Пригатити Cм. пригачувати.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. (Змій) полетів кудись на роздобичу.
Черчиковий, -а, -е. Красный. Ногавиці на ньому черчикові, як той жар.
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2).