Друбо́к, -бка́, м. = дрібок. Мені небагацько треба: соли друбок, хліба шматок та горілки чарка. Ум. друбочок. Нема соли друбочка.
Ми́р, -ру, м. 1) = світ. Хто ж тепер буде миром управляти? 2) Народъ. Цілий день у суботу миру-миру до їх приходило прощаться. Одходило й приходило до хати миру — хто хотів. . На пристані миру такого, що страх. 3) Миръ, спокойствіе. Помирились так, що миру не стало й до вечора. 4) hа миру. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру. 5) миром. Миром і Богу добре молитися. 6) миром! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? — Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? — Мирно, Богу дякувать! 7) мир-зілля. Раст. а) Geranium sanguineum. б) Dracocephalum Ruyschiana L.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица.
Му́рза, -зи, м. 1) Мурза, татарскій князь. Всіх мурз із куренів вечеряти позвати. 2) Запачканное, неумытое лицо.
Роспорошувати, -шую, -єш, сов. в. роспороши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Разсыпа́ть, разсы́пать (о порошкѣ, мукѣ).
2) Разсѣевать, разсѣять. Роспорошив турка й татарву на Черкень-долині.
Скорс, -са, м.
1) Загнутый конецъ полоза у саней.
2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ.
Списуватися, -суюся, -єшся, сов. в. списа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Списываться, списаться.
Сталити, -лю́, -лиш, гл. Наваривать сталью. Не буду сокири сталити.
Та сз.
1) И, да. Батько та мати. За степи та за могили, що на Україні, серце мліло. Од моря та й до моря.
2) Но, да. Полетіла 6 я до тебе, та крилець не маю.
3) Да, вотъ. Вилізь на вербу та й подивись. Та була в мене жінка, та була в мене любка, та післала мене в ліс, щоб я єї дров привіз. та де! Да нѣтъ. Він добре співає? — Та де. та-'дже, та-же, та-же ж, та-ж. Сокращ. изъ та адже, та адже ж. Да вѣдь, да вѣдь же. Ой відай ти слабий, хорий, ти мій милий Сосновиченьку? — Та-'дже видиш, що не жарти! Та-же ти знаєш, що я не маю нічого. Та-же я тобі казав, що будуть гості.
Трапок 2, -пка, м. Слѣдъ, тропа, дорога. Взяти трапок.