Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визичати, -ча́ю, -єш, сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.
Звіри́нка, -ки, ж. Ум. отъ звірина.
Злодійствувати, -вую, -єш, гл. Писарь... п'янствує, розбишує і, стидно добрим людям казати, злодійствує. Цись, Сват. 97.
Карноухий, -а, -е. Съ маленькими ушами.
Підсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. підіслати, -шлю, -шлеш, гл. Подсылать, подослать. Менші сестри... підослали наймичку воспитать хурмана: хто приїхав. Св. Л. 121.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Рудч. Ск. II. 93. Ум. подарочок. МВ. І. 116. Чуб. V. 342. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки. Грин. III. 434.
Пороскручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и роскрути́ти, но во множествѣ.
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.
Скреснути, -сну, -неш, гл. О льдѣ, снѣгѣ: тронуться (весной). Скресла крига, пройшла. МВ. І. 140. Як сніг скресне, зараз сій. Скресне на ве ну. На весну поворотить. Сон-трава цвіте, скоро скресне на весну.
Хамут, -та, м. Хомутъ. Чуб. І. 68. Вас. 159.