Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безладно нар. Безпорядочно, въ безпорядкѣ.
Випелешити, -шу, -шиш, гл. Искоренить, уничтожить все. Вх. Уг. 230.
Вівчарик, -ка, м. 1) Ум. отъ вівчарь. 2) Родъ игры на свирѣли. 3) Бекасъ. Закигикала над ними чайка.... висвистував вівчарик. Стор. І. 126.
Конич, -ча, м. = конюшина. Вх. Лем. 426.
Нава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. навари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Мет. 10. Не в такому наварювали, та виїдали. Ном. № 4236. 2) Приваривать, приварить желѣзо.
Прип'яти, -пну, -неш, гл. = припняти.
Розбійників, -кова, -ве Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син. Чуб.
Сказати, -жу́, -жеш, гл. 1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш. Ном. № 12870. 2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Рудч. Ск. І. 105. Сказав нагріти два казани. Грин. II. 99. 3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина! Г. Барв. 363.
Снядіти, -дію, -єш, гл. Плѣсневѣть, покрываться слизью. Сир снядіє. Павлогр. у. Ця капуста вже посняділа, де там її їсти.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив. Брацл. у.