Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія. Уман. II. 246.
Дійни́ця, -ці, ж. Подойникъ. Грин. І. 146. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1-й понеділок). Ном. № 254. Ум. Дійни́чка. Ном. № 334.
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
Довгому́диків, -кова, -ве. Принадлежащій довгомудикові. Довгомудикова хатка. Мнж. 1.
Забо́їсто нар. Много снѣгу, сугробовъ. Забоїсто було тоді (на шляху) дуже, великі забої були. Екатер. у.
Заду́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. задуби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Обнажать, обнажить нижнюю часть тѣла.
Склярувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть стекольщикомъ.
Тамка, тамки, тамкива, нар. Ум. отъ там.
Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік. Св. Л. 140.
Числитися, -люся, -лишся, гл. Считаться.