Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Авди́торський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный авди́тор'у.
Виков, -ву, м. Выковка.
Зострах, -ху, м. Испугъ. Мнж. 181.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ. Шух. І. 229.
Красючка, -ки, ж. 1) Красавица. 2) = красулька. Канев. у.
Менува́ти, -ную, -єш, гл. Именовать.
Напаруси́ти, -рушу́, -си́ш, гл. Натянуть полотно. Треба крила (у вітряку) напарусити. Канев. у.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом. Левиц. Пов. 147.
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).
Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis. Шух. І. 21.