Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Гданський, -а, -е. Данцигскій. Випили чарок по шість гданської горілки.
Комонниця, -ці, ж.
1) Раст. Трилистникъ полевой, Trifolium arvense. Cм. команиця.
2) Безплодная кобыла.
Новиця, -ці, ж. ? Будемо ми (пчоли) при саду рої роїти і меди носити у пана господаря у його бортях і в його новицях.
Перетрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Разбить многое въ дребезги, въ щепки.
Сивобородий, -а, -е. Сѣдобородый. Гетери гостя привели сивобородого.
Уковзати Cм. уковзувати.
Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола.
Царинний, -а, -е. Относящійся къ царині. царинний дід = цари́нник. царинні пісні. Пѣсни, которыя поютъ при обходѣ поля на Тройцынъ день.