Багач, -ча, м. Богачъ. Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав. Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле.
Насі́нник, -ка, м. 1) Плодъ, оставленный на сѣмена. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса.
О I меж.
1) О! О друже мій добрий, друже незабутний!
2) Вотъ. О! о! дивись, як хороше!
Облуплювати, -плюю, -єш, сов. в. облупити, -плю́, -пиш, гл.
1) Обдирать, ободрать, очистить, снять кожу, шелуху. Дав яєчко та ще й облупи. Йому облупи та ще і в рот положи. Бодай вас луп облупив.
2) Обобрать, ограбить.
Окрімно нар. Отдѣльно, особо.
Пензель, -зля, м.
1) Кисть (у живописцевъ). Дістав палітру з красками і пензель.
2) = щітка, которой бѣлятъ стѣны. Ум. пензлик.
Сиряк, -ка, м. = сирняк.
Скупердя, -ді; скупердяга, -ги; скупердяй, -дяя, м. Скупецъ, скряга. До чого пас довів ти, бісів скупердяго?
Смиренниця, -ці, ж. Скромница.
Суслик, -ка, м.
1) Сусликъ.
2) Сортъ баранковъ. Ум. сусличок. Суслички-бублички.