штукувати
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей. 2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью. 3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 515.
Том 4, ст. 515.