Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ.
Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Підголювати, -люю, -єш, сов. в. підголити, -лю, -лиш, гл. Подбривать, подбрить. Підголювати чуб.
Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх.
Скотина, -ни, ж. = скот. Ой вечером та долиною ішов пастух з скотиною. Ум. скотинка, скоти́ночка.
Удар, -ру, м. Ударъ. Завтра вже недолі злої звалить тебе вдар.
Уїдливий, -а, -е. Назойливый, неотвязный. Таке в'їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба. Ше будь в'їдливий, як та оса. Ну та й прокляті оці гуси, які вони в'їдливі: не вспів прогнать, уже знов лізуть.