Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білюга, -ги, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18. Cм. білиця 5.
Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Ґзівка, -ки, ж. Hippobosca equina. Вх. Уг. 235.
Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д. КС. 1887. VI. 472.
Куцолапий, -а, -е. Съ короткими ногами. Подольск. г.
Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), мѣст. Мой.
Неміч, -мочи, ж. 1) Безсиліе, слабость. Жалує, було, мене дідусь: «Ти, каже, звеселила мою неміч, голубко». Г. Барв. 358. 2) Немощь, нездоровье. Я б і робила, та — лишко тяжке — неміч моя. Кобеляк. у.
Обліжний, -а, -е. 1) = облоговий 1. 2) = облоговий 2. Обліжна хороба; обліжний дощ.
Розробити Cм. розроблювати.
Страхопуд, -да, м. Пугало.