Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала. Чуб. V. 152.
Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити. Шух. І. 181.
Люба́сочка, -ки, ж. Ум. отъ люба́ска.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери. Вх. Лем. 434.
Нацюняти, -няю, -єш, гл. Дѣтск. = нацюцяти.
Обрікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обректи́, -речу, -че́ш, гл. Обѣщать, пообѣщать. На заручинах... обрікають молодятам подарунки. О. 1862. IV. 7.
Позамучувати, -чую, -єш, гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували. Харьк. у.
Роспозичити, -чу, -чиш, гл. Раздать взаймы. Гроші тато людім роспозичили, та й нема, а оце б треба. Панов. у.
Свіжіти, -жію, -єш, гл. Свѣжѣть.
Шувний, -а, -е. Красивый. ( Гал.). Гол. IV. 429. Вх. Лем. 486. (Словацкое šumný). Шувні молодята. Гол.