Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доко́пувати, -пую, -єш, сов. в. докопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю. Мет. 2.
Здо́бич, -чі, ж. Добыча. Рудч. Ск. II. 148. МВ. І. 144. Ділили поміж собою здобич і гроші, що добули од жидів. Стор. МПр. 145. Ум. здоби́ченька. Козацькая здобиченька марне пропадає. Макс. (1849) 62.
Мензе́ря, -рі, ж. Дойная овца. Херс. г.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Прогон, -ну, м. см. прогін.
Свекрушище, -щі, ж. Ув. отъ свекруха. Чуб. V. 718.
Стовб, -ба, м. = стовп. Стовб, а до стовба кінь прив'язаний. ЗОЮР. II. 57.
Строгий, -а, -е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд.
Струпливий, -а, -е. Покрытый струпьями.
Шкаралупа, -пи, ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208; корка арбуза и пр. Булатом ввесь обшився і був як в шкаралупі боб. Котл. Ен. VI. 29. Вже третій кавун доїдали.... по хаті шкаралуп, як на баштані коло куріня. Св. Л. 176.