Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загівля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. загові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Заговляться, заговѣться.
Кривдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296.
Новак, -ка, м. 1) Новичекъ. К. ПС. 106. 2) Луна въ новолуніе, молодой мѣсяцъ. Подольск. г.
Пантофель, -фля, м. = пантохвель. Чуб. І. 235.
Парубків, -кова, -ве Принадлежащій парню.
Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. Греб. 362. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки. Котл. Ен.
Почуд, -ду, м. Удивленіе, диво. Сон дивен, барзо дивен, на почуд. АД. І. 209.
Прочапати, -паю, -єш, гл. Проплестись.
Слободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. К. Кр. 5.
Стовбурчати, -чаю, -єш, гл. Подыматься вверхъ, становиться дыбомъ.