Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Здуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, здумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Камен. у. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася. Чуб. V. 503.
Наве́рнений, -а, -е. 1) Обращенный, повороченный. 2) Наваленый. Прийшов, аж там змій камнем навернений. Рудч. Ск. І. 86. 3) Обращенный (въ вѣру). Баба також, як і вона, відьма, а дочка ше не навернена. Мнж. 138.
Охух, -ха, м. = оглух. Ном. № 6306.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Порозсмикувати, -кую, -єш, гл. Раздергать (во множествѣ).
Поспотикатися, -каюся, -єшся, гл. Поспотыкаться нѣкоторое время.
Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Ном. № 6549. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть. Камен. у. 2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна. Шух. І. 180.
Хурделиця, -ці, ж. Мятель. Черк. у.