Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув. Мир. Пов. II. 69.
Вилічування, -ня, с. 1) Высчитываніе, вычисленіе. 2) Вылѣчиваніе.
Допевня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить.
Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ. О. 1862. І. 65.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив. Г. Барв. 471.
Оначити, -чу, -чиш, гл. Иначе дѣлать, измѣнять. Желех. оначит. Ни то, ни се дѣлаетъ. оначи з ним. Поговори съ нимъ. Вх. Зн. 44.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).  
Пообламувати, -мую, -єш, гл. Обломить (во множествѣ). Бач, як вишні хлопці пообламували. Хоч би вже рвали та не ламали. Богодух. у.
Тягуня, -ні, ж. Небольшой бредень. Левч. 160.
Чалапати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать по грязи. Желех. 2) Бѣжать рысью. Вх. Зн. 79.