Блиндарь, -ря, м.
1) Волъ, косящій ногами.
2) Нищій.
Валюшний, -а, -е. Сукновальный.
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Перегній, -гно́ю, м. Поле, удобренное навозомъ. На перегною — згноєній землі і роблять сіно два рази до року.
Попадатися 1, -даюся, -єшся, гл. Распасться, опасть. Шкура попадалась на шиї. Носив сорочку, поки попадалась. Зараз надіну. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму.
Поселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поселиться. Чого Еней приплив к латину і біля Тибра поселивсь. Поселились у його під піччю злидні.
Проступати, -па́ю, -єш, сов. в. проступити, -плю́, -пиш, гл.
1) Проходить, пройти впередъ. Так тісно, що й проступити не можно.
2) Преимущ. сов. в. Провиниться. Я проступила Богу і людям добрим. Мабуть я грішник, або мій батько, або мати чим проступили, та на мені кара божа почувається.
Ружа, -жі, ж. = рожа. Чия роля не йорана, на ній ружа не зривана.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ.