Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают. Вх. Зн. 13.
Дя́дьків, -кова, -ве Дядинъ. Справа коло дядькового воза. Ном. А в дядька й у нас коробка ковбас. Дядькові поїмо, своїх не дамо. Чуб. III. 436. дя́дькова хі́та. Тюрьма. Грин. І. 112.
Завинова́тіти, -тію, -єш, гл. Задолжать. Багато грошей засиноватів Петро. Камен. у.
Кінва I, -ви, ж. 1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, горілку, мед, пиво... Стор. II. 150. Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. І. 204. 2) Ведро. Молодичка кароока... бігла з кінвами по воду. Федьк. Ум. конівка.
Куделечка, -ки, ж. Ум. отъ куделя.
Обпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. обпу́хти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть.
Поперечісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Перечесаться (о многихъ).
Прилепеткуватий, -а, -е. ? На вгороді лепеха прилепеткувата. Мил. 105.
Угрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. угребтися, -буся, -бешся, гл. Зарываться, зарыться, врываться, врыться, прорыться. Бува, як собак нема, у хлів угрібається звір, або й лісу пролама, та в хлів убереться. Ч. Г. В. 1853, стр. 61.
Чесний, -а, -е. 1) Честный. Чесний не одурить. 2) Почтенный, уважаемый. Між людьми чесними зубів не продавай. Ном. № 12647. Яка в мене борода чесна і велика. Закр. Вона чесного роду. Стор. МПр. 52. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299 3) чесний хрест. Праздникъ воздвиженія креста (14 сентября). О. 1861. V. 73. Поїхав ото я саме під Чесного Хреста у ліс дрова рубати. Грин. І. 4.