Брусище, -ща, м. Ув. отъ брус.
Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Галайкати, -каю, -єш, гл. Кричать; кричать и пѣть, мѣшая пѣніе съ крикомъ.
Оладок, -дка, м. = оладка.
Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Руйнувина, -ни, ж. Разореніе, запустѣніе. Там смертня тінь, непоряд, руйнувина.
Сить, -ти, ж. Жиръ. А як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить.
Толуб, -ба, м. = тулуб. Ум. толубець.
Укосити, -шу, -сиш, гл. Накосить. Укоси, братіку, трошки трави на городі, — теляті дати.
Фиґлювати, -люю, -єш, гл. 1) Украшать различными завитками (печенье, зданіе). Наш коровай фиґльований. 2) Штуки выкидывать, фокусы устраивать. Cм. хвиґлювати.