Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ді́вка, -ки, ж. Дѣвка, дѣвушка. Гарна дівка, як засватана. Ном. № 4816. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Мет. 14. Ді́вка у за́плітках, — у бо́втицях. Взрослая дѣвушка, могущая уже выходить замужъ. Шух. І. 32. 2) = Раст. Медунка. Вх. Пч. І. 10. 3) Одно изъ созвѣздій. Мнж. 148. Ум. Ді́вонька, ді́вочка. Мет. 125. Ув. Ді́вчище. Ач, яка здоровенна дівчище! Екатер. г.
Знадоблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. знадобитися, -блю́ся, -бишся, гл. Надобиться, понадобиться, пригодиться. В хазяйстві все знадобиться. Ном. № 10110. Мені з жінкою не возиться, а тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться. Н. п. Ісус Христос народився, всьому світу знадобився. Чуб. III. 321. Знадобилась вона тепер бідолашній Химі. МВ. ІІ. 65.
Кульчик, -ка, м. Сережка. Волынь.
Обручати, -ча́ю, -єш, сов. в. обручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обручать, обручить.
Потіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Саднути, -дну, -неш, гл. Ударить, дать тумака. Лубен. у.
Скручування, -ня, с. 1) Скручиваніе. 2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.
Ступом нар. Шагомъ. Кінь іде ступом. Вх. Зн. 67.
Убавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убавитися, -влюся, -вишся, гл. Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали. Новомоск. у. (Залюб.).
Уписний, -а, -е. Впиской.