Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершильні вила Вилы, которыми подаютъ сѣно при вершеніи стога.
Виворочати, -чаю, -єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм. Борз. у.
Загуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлекаться, развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Лиза́тися, -жуся, -жешся, гл. 1) Лизаться. 2) Подлизываться, заискивать. Він усе коло панів лижеться. Черк. у. Хлопець не дурний: котком лижеться біля старих. Полт. у.
Повідбивати, -ва́ю, -єш, гл. Отбить (во множествѣ). Як би йому довшії хвіст, то сам би собі боки повідбивав. Ном. № 2514. Так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта, рачки додому долізе. Кв.
Полузка, -ки, ж. Низка (коралловъ и пр.). Вх. Зн. 52.
Розгиркатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться.
Топля, -лі, ж. Топленіе (молока). Зсілось ваше молоко на топлі.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир. Гн. II. 141.
Трепеття, -тя, с. Все дрожащее, эпитетъ растеній. Шейк. Дунай висихав, зіллєм заростає, зіллєм трепеттєм, вшеляким цвітом. АД. І. 33.