Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітлатий, -а, -е. = вітистий. Желех.
Догляда́ння, -ня, с. Присматриваніе. Ум. Догляда́ннячко. Грин. ІІІ. 279.
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1. Шух. І. 193, 194.
Задрі́панка, -ки, ж. Забрызганная грязью; неряха. А ти, задріпанко, шинкарко, перекупко п'яна. Шевч. 621.
Нагосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Нахозяйничать.
Огрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. огребти́, -бу, -бе́ш, гл. = обгрібати, обгребти. Огню огреби. Чуб. V. 626. Не хотят гості їсти, треба її (капусту) обливати, — будут гості огрібати. Гол. II. 118.
Пересмердіти, -джу, -диш, гл. Перестать вонять.
Попереживати, -вію, -єш, гл. То-же, что и пережити, но во множествѣ.
Прикритися, -рюся, -ришся, гл. Досаждать, докучать.
Туй II, меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.