Вигода, -ди, ж.
1) Удобство; пріятность. Викопали собі криницю у дворі — добру вигоду зробили. Чужі жінки кохаю а для своєї вигоди. Не їж хліба, не пий води, візьму тебе для вигоди. Ум. вигідка.
Ґазди́нечка, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Дівосну́б, -ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе.... старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ».
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Забі́гти Cм. забігати.
Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Копишник, -ка, м. = коповик.
Невдячниця, -ці, ж. Неблагодарная. Нащо ж, невдячнице, на льос нарікати?
Поетичний, -а, -е. , поетичній, -я, -є. Поэтическій. Слухало все, що живо, їх нових поетичніх творів. Поетичні сльози над Марусиною гарною і смутною долею. Поетичня мова. Талант поетичній. Брали поетичні фарби... з того, що бачили перед собою.
Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. Наважували на списи ратища. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Ув. ратюга.