В'яз, -зу, м. 1) Дерево вязъ, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutillus. 3) Завязь. Як би дощ, то ще б в'яз був на огудині. Щоб був в'яз на огірках. 4) мн. в'язи = в'язок 2. То не біда, що по в'язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ум. в'язок.
Гемонський, -а, -е. Демонскій. — Употребляется какъ бранное слово. Не було тоді і чутки про ту гемонську вунію. Гемонські діти.
Гурготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотіти. Гурготить, стукотить, штирі коні біжить. (Колесо).
Даре́мний, -а, -е. 1) Даровой, безвозмездный. Даремному коню в зуби не заглядають. 2) Напрасный, тщетный. Горбатого лічити — то, брате, даремна праця. То даремна річ, — духовній не так написано.
Загніт́, -ту, м. Горящіе угли, солома или щенки, употребляемыя для того, чтобы хлѣбъ загнітився. (Cм.) Рубайте сосону здорову та беріте тріски на загніт, — щоб славний коровай був на ввесь світ.
Илкий, -а́, -е́ 1) О маслѣ: прогорьклый. Не покуштувала масла, як купувала, а воно илке.
2) О щелокѣ: ѣдкій.
Кудерявий, -а, -е. = кудрявий.
Повірувати, -рую, -єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо.
Посхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Наклониться, нагнуться (во множествѣ). Хрести дубові посхилялись.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Земля — сипець, суха. Там кучугури, самий пісок сипець. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.