Вх... Cм. ух....
Гиль! меж. = гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси.
Зморгнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перемигнуться. Поставим вона йому вечерю, зморгнулись одно на одно: є мов.
Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш, с. в. ка́пнути, -пну, -неш, гл. Капать. Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. Капле кровця у кирницю.
Лис 1, -са, м.
1) Лисица. У вічі як лис, а за очі як біс. Продав пса за лиса. Старого лиса тяжко зловити. Як лис хвостом виляє. лисом підшитий. Хитрый и льстивый.
2) мн. лиси. Лисій мѣхъ, шуба. Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. Ум. лисок.
Подущина, -ни, ж. Подушка, не особенно хорошая подушка.
Покладний, -а, -е. Запасной. Докладний гріш. Покладні гроші.
Попомуштрувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Поучить достаточно долго военнымъ пріемамъ.
2) Поучить вообще. Ось я тебе попомуштрую, не так, як в бурсі.
Поропити, -плю, -пиш, гл. Покропить, слегка смочить растворомъ соли (ропою). Поропив солому, то тепер худоба краще буде їсти.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.