Ключа, -чи, ж. 1) Деревянный крюкъ. Cм. ключка 2. 2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. Cм.
Мазе́пин, -на, -не., м. Принадлежащій мазеп'ѣ.
Пискавець, -вця, м. Раст. Hypochaeris uniflora.
Понадоювати, -доюю, -єш, гл. Надоить (во множествѣ). Чотирі корови держать та по тричі на день доять. Шо того молока понадоюють!
Поплескати, -плещу, -щеш, гл.
1) Плескать нѣкоторое время.
2) Похлопать, поаплодировать. З) Поболтать нѣкоторое время.
4) У кузнецовъ: поклепать нѣкоторое время.
Проволокита, -ти, ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре.
Просвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести святки.
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Твердючий, -а, -е. Очень твердый.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.