Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беркий, -а, -е. 1) Липкій, клейкій. Після дощу кал рідкий, то він не беркий, не чіпляється за колеса. Волч. у. 2) — до роботи. Съ энергіей работающій, ретивый, рьяный въ работѣ. Я таки була берка до роботи. Г. Барв. 359. Берка і здібна дівчина до всього. Г. Барв. 384.
Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый. Ном. № 6426. 2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Шевч. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Чуб. V. 482. Осадив назад біснуватих коней. Левиц. І. Ум. біснуватенький.
Колування, -ня, с. Объѣздъ кругомъ, вмѣсто прямой дороги.
Овчарик, -ка, м. = вівчарик. Чуб. V. 689.
Перелізти Cм. перелазити.
Покість, -кости, ж.? Клала бись мости з червоной покости. Гол. II. 107. Мостила мости жовтими покости. Гол. IV. 409.
Рябканистий, -а, -е. Пестрый. Cм. рябий 1. Вх. Зн. 61.
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Укоснутися, -нуся, -нешся, гл. Привязаться. Сидить чернець, Богу молиться, як укоснулись до його чорти! Почали скушать його. Грин. II. 11.
Утікачка, -ки, ж. Бѣглянка.