Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузов'Я, -яти, с. = бузув'я. Ум. бузов'ятко.
До́слід, -ду, м. Изслѣдованіе. Лінивий до історичнього досліду розум. К. XII. 37.
Заслу́жина, -ни, ж. = заслуга 2. Ой нетяго, нетяго, нетяженько моя, де заслужина твоя? Чуб. V. 1023.
Канцелярист, -та и канцеляриста, -ти, м. Канцеляристъ, канцелярскій чиновникъ. Зачав водити бенькети з повитчиками, з канцеляристами, з купцями. Котл. Н. П. 356. Ув. канцелюра.
Окаянний, -а, -е. Окаянный. Щоб тебе окаянного земля не приняла. К. ЧР. 379.
Осначка, -ки, ж. Жена сплавщика плотовъ. Черн. у. Cм. оснач.
Похолонути, -ну, -неш, гл. 1) Охладѣть, застыть. 2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Стор. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк. КС. 1883. II. 467.
Прибивач, -ча, м. Инструментъ, которымъ вибиваютъ бобрики (Cм.). Шух. І. 278.
Припіл, -по́лу, м. Пола, свернутая такъ, чтобы положить въ нее что нибудь. Чуб. У. 752. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора Безрідного ховали. АД. І. 249.
Уходити 2, -джу, -диш, гл. Поносить вдоволь одежду. Ла світі сі не нажили, красно не входили. Шух. І. 203.