Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відволож, -жі, ж. = відлига.
Діє́та, -ти, ж. Ландтагъ, рейхстагъ (въ Венгріи). Гол. ІІІ. 261. Повідают люде, же дієта буде.... Найяснійший краль наш рачил дозволити, жеби всі народи зишлися радити. Гол. III. 257.
Зго́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Письменник, -ка, м. 1) Писатель. Виднійше нам усе те в високих розумом письменниках. К. (О. 1861. VI. 28). 2) Въ евангеліи: книжникъ. І зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них, де Христу родитися. Єв. Мт. II. 4.
Плямистий, -а, -е. 1) Покрытый пятнами. 2) Маркій. Біла, сукня плямиста.
Позвінчувати, -чую, -єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
Рескаль, -ля, м. = рискаль. Як сотворив Бог Адама, то дав йому рескаль: копай, каже, землю та й користуйся. Звенигор. у.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть. Рудч. Ск. І. 64.
Хмарити, -рить, хмаритися, -риться, гл. безл. Покрываться тучами. Ой хмариться, туманиться став дощ накрапати. Н. п. Небо хмариться. Єв. Мт. XVI. 3. Куриться, хмариться, — дощ буде. Грин. ІІІ. 384. Шуткують, а у мене в душі хмариться. Ком. Пр. № 435. Дивиться, мов би хмарить. Смотритъ сумрачно, мрачно. Кролев. у.
Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати. Полт. у.