Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Дручо́к, -чка, м. Ум. отъ друк.
Кавалірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жить холостякомъ.
Купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище. K. ДС. 4.
Манія́, -нії́, ж. 1) = мана. Причепився, як тая манія. Чуб. І. 196. 2) Кошениль, сурикъ. Щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. III. 49.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Перечісувати, -сую, -єш, сов. в. перечеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Перечесывать, перечесать.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
Понапридбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть (во множествѣ). Усю ж то одежу порозбірав, і хрести, і намиста, і рушники, і усякії подарки, що понапридбовувала за дочками давати. Кв.
Попіля нар. = побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя. Гол. II. 29.