Джиґ! меж., выражающее звукъ, происходящій при взмахѣ розгами или хлыстомъ. Джиґ, Марушка, з перцем юшка.
Дрімо́та, -ти, ж. Дремота. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Ой. на кота воркота, на дитину дрімота. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою.
Костогриз, -за, м. Птица. Frangilla coccathraustis.
Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Розмова моя люба та мила. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. До любої небоги нема далекої дороги. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. Там така любісінька дитина.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Подзвіння, -ня, с. = подзвін.
Поплосконитися, -нюся, -нишся, гл. О коноплѣ: дорости до того времени, когда она дѣлится на плоскінь и матірку.
Розвести, -ся. Cм. розводити, -ся.
Рудявий, -а, -е. Рыжеватый.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.