Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Війтенко, -ка, м. Сынъ війтів. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка батько силував одним одну дочку? К. ЧР. 297.
Гіргонія, -нії, ж. = жоржина. ЗЮЗО. І. 120.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Лунча́к, -ка, м. Годовалый баранъ. Желех.
Лядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть ополяченнымъ. Гей, докіль нам з ляхами лядувати? К. ПС. 64.
Охайно нар. Опрятно. Охайно ходити. Опрятно держать себя.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Пропудити, -джу, -диш, гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить. Чуб. І. 239.
Прослідок, -дку, м. Слѣдъ. Н. Вол. у. Прослідок по дорозі видко. Харьк. у. Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди ні кинь оком, усюди виден був по їй прослідок. К. ЧР. 65.