Дочека́ння, -ня, с. Ожиданіе. А не дочекання твоє, щоб я тобі кланявся.
Єхи́дство, -ва, с. Ехидство.
Зречи, -чу, -чеш, гл. Сказать.
Комисар, -ра, м.
1) Комиссаръ. Чого вже не робили тії старости й комисари з городовими козаками.
2) Исправникъ. Добре було жити, поки не писали пани комисари хлопців у некрути. Я бачив сам таких і може б показав, да цур йому! боюсь: росержу комисара. Ум. комисарчик. Приїхали комисарчики, зі Львова писарчики господу записати, де має король стати.
Ле́жма нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б'ють, а потім сторч поставе. — лежати. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора.
Поперемазувати, -зую, -єш, гл. Перемазать, вымазать вновь (во множествѣ).
Розсільниця, -ці, ж. Родъ щей изъ кислой капусты и кукурузной муки.
Схудобніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть.
Товариш, -ша, м.
1) Товарищъ. Гусь свині не товариш.
2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Ум. товаришок.
Щезун, -на, м. Родъ злого духа. На дверях усіх будинків вирізують, випалюють або намазують дехтем хрест, щоби щезуни не входили до середини, не наносили хороби людям та маржині.