Бурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Отправлять должность бургомистра.
Загрі́бок, -бка, м. Неудавшійся, испорченный въ печенья хлѣбъ.
Обіхідність, -ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Пориватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. порва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться; бросаться, броситься. Скільки раз я поривався до вас. Ще гірш мене зневажає, а де́лі й бити вже порвалась. Ой порвався козак Нечай до тугого лука. «Змилуйсь, свате, я в цій зроду лазні не купався!» Скорчивсь, зморщивсь, — шубовсть в воду та й назад порвався.
Потурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться.
Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий....
Сидня, -ні, ж. Сидѣніе. Це йому так від сидні сталось.
2) Праздное житье. У тестя не буде йому сидні: тесть дурно не годуватиме, скаже: роби.
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы.
Хрипко нар. Хрипло. Хрипко йде сопілка. Ум. хрипкенько.