Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкаралюпа

Шкаралюпа, -пи, ж. Скорлупа рака. Мнж. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАРАЛЮПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАРАЛЮПА"
Безносько, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій носа.
Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Гиркиня, -ні, ж. Грибъ Agaricus ріperatus, груздь. Вх. Лем. 403.
Горо́х, -ху, м. Горохъ. Як бачились у горосі, та й досі. Ном. Хоч горохом об стіну, а він усе своє. Ном. Як горо́х при доро́зі. Плохо, скверно. Живу, як горох при дорозі. Як горо́хом. Быстро, скороговоркой. Засипав, як горохом у бочку. Ном. Коло́чений горо́х. Кушанье: растертый горохъ въ видѣ киселя. Гороби́ний горо́х. Раст. a) Onobrycis gracilis Bess. ЗЮЗО. І. 129; б) Vicia villosa L. ЗЮЗО. I. 141. Cм. Горобиний. 4) Миши́ний горо́х. Раст. Vicia sativa L. ЗЮЗО. І. 141.
Круг I, -га, м. 1) Кругъ, окружность, круговая линія. 2) Горизонтъ, кругозоръ. вже со́нце в крузі. Солнце на горизонтѣ. Желех. Зійшли мої літа, як вихор з круга світа. КС. 1883. II. 468. Щоб ти пішов круга світа. Ном. № 3677. (Проклятіе). Бодай йому з круга світа повернуло! Кіевск. у. (Проклятіе). 8) Кругъ, составленный расположившимися по окружности предметами, людьми. Тихо виступали в круг дівчата, побравшись по дві попід руки. Левиц. І. 4) Кругъ (дороги), объѣздъ. Хто кругу не боїться, — далі становиться. Посл. 5) Извѣстная часть (пудовъ до 2 — 3) волокна неньки, льна, намотанная на деревянный обручъ. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Сорт: кругів прядіва. Мнж. 46. 6)коліс. Комплекта колесъ для воза. 7) Площадь, ограниченная окружностью. 8) Кругъ деревянный, металлическій и пр. — отдѣльный или какъ часть различныхъ снарядовъ, посуды, мебели и пр. Такъ, кругом называется дно деревянной посуды, вырѣзанное, но еще не обработанное (Шух. І. 250); круг является одною изъ двухъ сторонъ колиски (Шух. І. 98), частью м'яльниці (Вас. 159). 9) Родъ деревяннаго столика у гуцульской печи, на который выкладывается приготовленная кулеша. Шух. І. 96. 10) Въ повозкѣ: каждая изъ двухъ поперечныхъ стѣнокъ кузова. Рудч. Чп. 250. 11)гончарський. Кругъ, станокъ гончара; устройство: вертикально стоящее веретено, которое своей пяткой, спіне́м, вращается въ подшипникѣ, лежащемъ на полу; верхній конецъ верете́на прикрѣпленъ къ высокой скамьѣ, называемой лавиця, при помощи жабки, дощечки съ выемкой; внизу на веретенѣ нижній кругъ, — спідняк, вращаемый ногами, а вверху — верхня́к, меньшій кругъ, на которомъ формуютъ посуду. Шух. І. 261, 262. Полтавскія названія частей круга: веретено — веретено, п'ятка — деревянная подставка для круга, порплиця — желѣзный подшипникъ для веретена, а дучка — лунка въ ней, лава = скамья, коник = жабка, спідняк, сподень, кружка — нижній кругъ, верхняк, голова, головка, кружалко — верхній кругъ; спиці — большею частью круглыя деревянныя трос ти, въ числѣ шести, образующія подпорку для нижняго круга и располагающіяся подъ нимъ въ видѣ круглой клѣтки; шпеник желѣзный стержень на верхнемъ кружкѣ, на который накладывается комокъ глины при формовкѣ. Вас. 179. Нѣсколько различаясь по своей конструкціи, круги́ бываютъ: шльонський, головатий, шестерня, воло́ський. Вас. 179. 12) Тулья шапки. Вас. 156. 13) Темя головы? Болить моя головонька від самого круга. Грин. III. 162. 14) Участокъ поля. Там же мі стоїть три круга ярини, пішли її жати три красні дівчини. Гол. В сьому крузі луччі буряки, аніж на низу. Кіев. г. 15) Переносно: область. Будем висліжувати, світогляд народа в крузі релігії. Левиц. І. 16) — дугану. Пятьдесятъ пачекъ табаку (курит.). Вх. Лем. 428. Ум. кружечок, кружок.
Нещастя, -тя, с. Несчастье. Багацтво дме, а нещастя гне. Ном. № 1592.  
Отощати, -ща́ю, -єш, гл. Отощать. А котрі воли отощали, то ті марно пропали. Чуб. V. 1058.
Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Шурка, -ки, ж. Мѣра дерева для гонки смолы. Волынск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКАРАЛЮПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.