Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кращіти, -щію, -єш, гл. Быть лучшимъ? Дужче кращіє, як червоно. Полт. г.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Пролетіти Cм. пролітати.
Роскручувати, -чую, -єш, сов. в. роскрути́ти, -чу, -тиш, гл. Раскручивать, раскрутить, развертывать, развернуть. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Ном. № 84. Всякі квітки роскручували свої пупяночки. Левиц. І. 125.
Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. І. 183. 8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіевск. у. 9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. І. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 10.
Скликатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Перекликаться, звать другъ друга. І почали вони скликатися. Рудч. Ск. І. 31. 2) Сзываться.
Спішити, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить. Ном. № 5581.
Твердий, -а, -е. 1) Твердый. 2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. Благословіть дітей своїх твердими руками. Шевч. Щоби він пошукав меду та твердого. Гол. III. 469. Твердий жаль. Гол. Твердий сон. Шейк. 3) Суровый, жестокій. Тверду війну будемо мати. Драг. 266. Тверда зіма. Гол. III. 399. Ум. тверденький, твердесенький. Такий, рибцю, тверденький жаль. Гол. IV. 503.
Шпігувати, -гую, -єш, гл. 1) Шпиговать, втыкать мелкіе куски сала въ мясо. Печеня салом шпігована. 2) = шпигувати. Він давно вже шпігує, може що й довідавсь. Кіевск. у.