Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Гнида, -ди, ж. Зародышъ вши, гнида. Ум. гнидка.
Запрацьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. запрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Зарабатывать, заработать, пріобрѣтать, пріобрѣсть трудомъ. Вес, думаю, що небудь запрацюю собі. Роботи не боюсь. Я запрацювала корову.
Квакати, -каю, -єш, гл.
1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає.
2) — ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че.
3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме.
Купання, -ня, с. Купанье.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Нагина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Нагибать, нагнуть, наклонять, наклонить. Нагинай гілляку, доки молода. 2) Склонять, склонить, покорять, покорить. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати.
Передодень, -дня, м. 1. Канунъ. на передодні. Наканунѣ.
2) Передоднем. Передъ свѣтомъ. Передоднем приїхав.
Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Та не стели білої постелі, — потолочать.
Розбіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. розібра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Разбираться, разобраться на части. 2) Раздѣваться, раздѣться. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Пані Висока не лягала й не розбіралась. Почав розбіраться. Геть розібрався, голий зостався. 3) Усиливаться, усилиться. Як вітер розбереться, то погано буде хату крити. 4) Зазнаваться, зазнаться и начать что угодно дѣлать. Як створив Бог жидів, то вони перше й шанувались, а дальше роскоренились та й розібрались.