Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Коїтися, -їться, гл. безл. Происходить, дѣлаться (преимущественно о дурномъ). На дворі таке коїться, що і виглянути ж можна. Канев. у. Якесь іще лихо коїться. МВ.
Липка́чий, -а, -е. = липковатий. Липкача роля. Вх. Уг. 250.
Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. Чуб. V. 1100. У Котл. о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті. Котл. Ен. II. 19.
Підбережка, -ки, ж. пт. = берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Позбувати, -ва́ю, -єш, гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову. Кв.
Приглухуватий, -а, -е. Глуховатый. Черк. у.
Сиряччя, -чя, с. = сирняччя. Вх. Зн. 36.
Скидча, -чати, с. Ягненокъ недоносокъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Тюгукати, -каю, -єш, гл. = тюкати. Шейк.