Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забесі́дувати, -дую, -єш, гл. Заговорить. Вх. Уг. 238.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. Н. Вол. у. 2) Помочь себѣ.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками. Вас. 163.
Пороздзявляти, -ляємо, -єте, гл. = пороззявляти.
Райце, -ця, с. яйце́-райце́. Сказочное яйцо, заключающее въ себѣ богатство въ видѣ скота. Розбив те яйце-райце. Як узяв же скот вернуть із того яйця.... верне та й верне. Рудч. Ск. І. 144.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник. Сим. 149.
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Гн. II. 32. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір. Гн. II. 255.
Сітняг, гу́, м. = осітняг.