Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхоблюд, -да, м. = верблюд.
Вигріватися, -ваюся, -єшся, гл. Грѣться. З води біжить на пісок вигріватися, з піску — в воду. Левиц. І. 63.
Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл. 1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі. Стор. II. 219. 2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Левиц. І. 501. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Стор. II. 226. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. Греб. 383. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Досто́йність, -ности, ж. Достоинство. Башт. 12.
Затра́тити Cм. затрачувати.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Попартолити, -лю, -лиш, гл. = попартачити.
Пригра, -ри, ж. Вылетъ пчелъ значительной кучей изъ улья на нѣкоторое время. Зашуміло село, як на пригру бджоли. Мир. ХРВ. 260.
Шулка, -ки, ж. Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51.