Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульбеґа, -ґи, ж. = картопля. = бульба 3. Вх. Пч. II. 36.
Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Звягел. у. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. Новомирг. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Н. Вол. у. Жінка йому групко догаряє за свою худобу. Волын. г.
Листо́вне, листовно, нар. Письменно, письмомъ. Желех.
Панночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ панна. Наша панночка-господиночка. Чуб. III. 402. Се ваша панночка..., — цілуйте її в руку. МВ. (О. 1862. III. 37). 2) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 49).  
Підхватистий, -а, -е. = підлепчастий. Підхватисті штани. Лохв. у.
Підштовхувати, -хую, -єш, сов. в. підштовхнути, -ну́, -не́ш, гл. Подталкивать, подтолкнуть.
Прянути, -ну, -неш, гл. Бросить, кинуть. Вона прянула мене на землю і била ногами. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Сердушник, -ка, м. Раст. Erythraea Centaurium Pers. ЗЮЗО. I. 122.
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування. К. Іов. 23.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. (Зміев. у.). Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.