Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Биндюги, -рів, м. мн. = бендюги.
Бухати, -хаю, -єш, гл. 1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати. Гол. 2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму. Мир. Пов. II. 116. 3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Добива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. К. ЧР. 278. 2) Домолачивать, домолотить хлѣбъ. 3)ві́ку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку. Г. Барв. 60.
Заки́нути, -ся. Cм. закидати, -ся.  
Захиме́рити, -рю, -риш, гл. Закапризничать.
Кално нар. = кально. І снігу нема і води, і в полі не кално, а сухісінько всюди. Кв. II. 38.
Пороздвоюватися, -дво́юємося, -єтеся, гл. То-же, что и роздвоїтися, но во множествѣ.
Розмочити Cм. розмочувати.
Рощ... = розч..
Усевіда, -ди, об. Всевѣдающій человѣкъ. І ходитиме всевіда з хати до палати К. XII. 47.