Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати. 1) Порывисто дунуть. 2) Линуть, налить черезъ верхъ. 3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки. Котл. Ен. II. 33. 4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула. Чуб. V. 833. 5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі. Греб. 374.
Гицнути, -ну, -неш, гл. Подскочить, прыгнуть. О. 1861. XI. Св. 34.
Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Омолок, -лка, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Лем. 443.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Слобонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. слобони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Освобождаться, освободиться, избавляться, избавиться. Слобонилась од.... напасти. К. ЧР. 91.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
Трафний, -а́, -е́ Негодный для употребленія евреямъ, нечистый. Трафне м'ясо. Шейк.
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.