Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода.
Етноґрафи́чній, -я, -є. Этнографическій. Позирали скрива на етноґрафичню Україну.
Каптурка, -ки, ж. Мужской головной уборъ: шерстяной колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса.
Лабзючка, -ки, ж. Женщина-попрошайка.
Мертве́цький, -а, -е. Мертвецкій. Прийшов Нечипір на мертвецький великдень.
Наніма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати. Та не буду нанімати няньки.
Покучерявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться кудрявымъ.
Слав'янка, -ки, ж. 1) Славянка. 2) Азбука-кириллица.
Торок I, -ку, м. 1) Кромка. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Білі рушники — шовкові тороки. Ум. торочок.