Азия́цький, азія́цький и азія́тський. 1) Азіатскій. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. 2) Варварскій, жестокій.
Гов'Єдо, -да, с. Рогатый скотъ. (На границѣ съ Угорщиной и въ Галиціи).
Жму́рити́ся, -рю́ся, -р́ишся, гл. 1) Щуриться. 2) Играть въ жмурки. Щетину із свиней смалили, або жмурились по кутках.
Лі́чений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся.
Лози́на, -ни, ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Ум. лозинка, лози́ночка.
Мохна́тиця, -ці, ж. Въ загадкѣ: рукавица. Мацу-мацу по лавиці, обмацую мохнатиці (мохнатицю).
Наколі́нниця, -ці, ж. Обыкн. во мн. ч. наколі́нниці. Родъ камашъ изъ бѣлой шерсти, надѣваемыхъ зимой гуцульскими женщинами и завязываемыхъ выше колѣнъ.
Підривка, -ки, ж. Рыболовный снарядъ = підклад 3.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. 2) Въ топорці і келефі — самая палка.
Туркавчин, -на, -не. Свойственный, принадлежащій горленкѣ. Туркавчине гніздо.