Басувати, -сую, -єш, гл.
1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить.
2) = мурчати. Кіт басує.
3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому.
Батюга, -ги, ж. = батура. Що впраде нитку, — то то на калитку. Що впраде другу, — то то на батюгу.
До́ля, -лі, ж. 1) Участь, удѣлъ, жребій, судьба. Моя доля терпіти. Така тобі, доню, доля судилася. Метл. Горе горе, нещасная доле, — виорала дівчинонька мислоньками поле. 2) Счастливая судьба. Пошли йому, Господи, щастя й долю. В того доля ходить полем, колоски збірає, а моя десь ледащиця за морем блукає. Нема йому щастя-долі. 3) Раст. Sempervivum globiferum. L. Ум. до́ленька, до́лечка. Бідна моя головонька, доленька нещасна! А я, доленько, в неволі помолюся Богу.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був.
Мре́во, -ва, с. = марево. Та то ще, гляди, мрево.
Переложення, -ня, с. = перекладання, 1, 3.
Повиточувати, -чую, -єш, гл.
1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані.
2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.
Пробігати, -га́ю, -єш, сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка.
2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить.
Ригачка, -ки, ж. Рвота.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі.