Байдачний, -а, -е. Принадлежащій, свойственный байдаку.
Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Витребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. витребити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Ти його зовсім з корінням витребляєш, — от, думаєш, і заводу його не буде.
Дрімлю́х, -ха, м. = дрімух. Cм. дремлюга.
Лихолі́ття, -тя, с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари.
Оманювати, -нюю, -єш, сов. в. омани — ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Обманывать, обмануть, надуть.
2) Обольщать, обольстить, очаровать.
Попаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить (во множествѣ). Усю одежу попаскудив.
Попідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Подсунуться, пододвинуться (во множествѣ).
Тербичити, -чу, -чиш, гл. Надѣвать на себя. Як прийде вербич, три кожухи на себе тербич.
Черепча, -чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ.