Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершляг, -га, м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.
Вощечок, -чку, м. Ум. отъ віск.
Грязю́ка, -ки, ж. Большая грязь. На дворі грязюка та холод. Левиц. І. 74.
Кодкодати, -ко́джу, -диш, гл. = кодкати. Вх. Уг. 245.
Кородкий, -а, -е. Вольной, хилый, слабый. Цей віл кородкий на ноги: як горяна дорога, — верстов 20 пройшов, — уже й кульгає. Донск. обл.
Попідступати, -паємо, -єте, гл. Подступить (о многихъ).
Сідло 2, -ла, с. Сѣдло. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. Ум. сіделко, сідельце, сіделечко. АД. І. 10. Грин. III. 175.
Сплямувати, -му́ю, -єш, гл. Запятнать. Колій і Палій у дорогих, сплямованих кровю жупанах. К. ЦН. 278. Также переносно: запятнать. Г. Барв. 239. Оце ж її збезчещено, сплямовано. К Бай. 114.
Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб.
Шматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разрывать, разрѣзывать на куски. Переясл. у. Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний. Щог. В. 3. Що се вони видумали — шматувати Україну. К. ЧР. 187.