Боклаг, -га, м. боклага, -ги, ж. Плоскій боченокъ. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Ум. боклажок.
Важель, -ля, м. Въ нижнемъ мельничномъ жерновѣ: деревянное приспособленіе въ срединѣ его, которымъ можно, при помощи простого механизма, поднимать и опускать этотъ жерновъ. Cм. варжіль.
Загряни́шний, -а, -е. = загранишний. Пов'язує її хустками... загрянишними.
Кумця, -ці, ж. Ум. отъ кума.
Носити, -шу́, -сиш, гл.
1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить.
2) Носить одежду, обувь.
Помітачка, -ки, ж. Старая изодранная шапка? Поки єм ся не вженив, — шапка мі рогачка, а як ем ся оженив, — тепер помітачка.
Поприїздити, -димо́, -дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили.
Риндач, -ча, м. Волъ съ кудрявой шерстью на лбу. Cм. ринґач.
Ричка, -ки, ж. Коровница, скотница. З дійницей ричка виступала.
Шурувалки, -ків, м. Комья неразмятой глины. Cм. шурубалки.