Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визнання, -ня, с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. І. 181. 3) Сознаніе.
Вимолити, -лю, -лиш, гл. Вымолить. Буду благати Господа і вимолю тобі вірну дружину. Стор. І. 198.
Голомша, -ші, ж. Раст. Triticum Spelta. Вх. Пч. II. 36.
Дряпу́чий, -а, -е. 1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий. 2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде. Кіевск. у.
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Посесія, -сії, ж. Аренда, арендное владѣніе. Зберемо грошенят, візьмемо посесію або купимо хутір. Левиц. І. 201.
Прищепити, -ся. Cм. прищеплювати, -ся.
Шпоришки, -шок, ж. = порічки. Канев. у.