Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кавук, -ка, м. Мѣшокъ. Желех. Закр.
Лимпаче́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лимпачу. Херс.
Нали́ганий, -а, -е. 1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ). 2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. Св. Л. 26. 3) Объѣвшійся.
Недоладній, -я, -є. 1) Неуклюжій, нескладный. 2) Неумѣстный, несвязный, нескладный; вздорный. Зовсім таки недоладні речі чули про се велике діло. Дещо. 3) О человѣкѣ: не совсѣмъ порядочный, неосновательный. Здається і час заміж, та все якісь недоладні люде трапляються. Левиц. Кож. 12. 4) Плохой, нехорошій.
Паплюга, -ги, ж. Развратная женщина, проститутка. Котл. Ен. І. 35. Звісно, як салдаток шанують, — як саму послідню паплюгу, і ніхто й віри не йме, щоб була салдатка та й чесна. Кв.
Повиповнювати, -нюю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Де були в полі глибокії долини, волоською кров'ю повиповнював. АД. І. 102.
Погупцювати, -цюю, -єш, гл. Потанцовать. Ось ну лишень, не соромляйся, по гупцюймо трохи. Маркев. 60.
Подоробляти, -ля́ю, -єш, гл. Додѣлать, окончить (во множествѣ).
Прирвати, -рву, -рве́ш, гл. Дорвать, арвать еще.
Химерія, -рії, ж. = химера. Харьк. г.