Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боргувати, -гую, -єш, гл. 1) Давать въ долгъ; кредитовать. К. ЦН. 219. Як станеш усім боргувати, ?по прийдеться без сорочки ходити. Ном. № 10617. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує. Чуб. V. 1094. 2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку. Грин. ІІІ. 575.
Бразилія, -лії, ж. Родъ цвѣтка. Cм. бразолі. По під гору високую росте бразилія. Гол. ІІ. 734.
Вудвуд, -да, м. = одуд.
Ізу.. Cм. зу... Ізх... = ісх... Cм. сх.
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Прошелити, -лю, -лиш, (прошилити?), гл. Просунуть, продвинуть въ отверстіе. Відхилив кватирьку та прошелив руку в вікно, та й достав. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Розстервитися, -влюся, -вишся, гл. Остервенѣть.
Сорт, -ту, м. Сортъ.
Цінькало, -ла, с. 1) Эпитетъ зяблика. 2) Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata. Фр. (Желех.).