Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбожниця, -ці, ж. Безбожница. МВ. ІІ. 142.
Висмажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. висмажитися, -жуся, -жишся, гл. Выжариваться, выжариться, вытапливаться, вытопиться (о жирѣ).
Відділ, -лу, м. 1) Отдѣлъ, раздѣлъ. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов. Г. Барв. 487.
Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.
Ліпа́к, -ка, м. 1) Работникъ, обмазывающій глиной стѣны. Желех. 2) Пирогъ. Вх. Зн. 33.
Підживитися, -ваюся, -єшся, сов. в. піджитися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = підживати, піджити 2. Після пожежі трохи Піджився.
Повбирати, -ся, гл. = повбірати, -ся.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ. О. 1862. І. 54.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати. К. ЦН. 298.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье. Угор.