Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ба́рзий?ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Бутук, -ка, м. = вотюк. Вх. Зн. 5.
Вити 1, вию, -єш, гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Ном. № 1328. Синє море звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49.
Обложитися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = обікластися 1. Стань, каже, серед церкви, обложись вальками і возьми з собою торбинку груш. Рудч. Ск. II. 29. Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади. Мир. ХРВ. 8. 2) Окружить себя. Обложився дітьми, як дід онучами. Ном. № 9185.
Острішковий, -а, -е. Относящійся къ острішку. Волч. у.
Перелютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Перепаять.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.
Позачісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать (во множествѣ). Чорні кудрі позачісувані. Чуб. V. 995.
Поцвілий, -а, -е. Заплѣснѣвѣлый.
Разуразній, -я, -є. Безпрерывный, безпрестанный. Рк. Левиц.