Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Версовик, -ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью. Вх. Пч. II. 6.
Виквиляти, -ля́ю, -єш, гл. Издавать жалобные звуки. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли. Н. п.
Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде. Черниг.
Гу́льбощі, -щів, ж. мн. Гулянье, веселіе, кутежъ. Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо. МВ. ІІ. 83.
Могу́тний, -а, -е. Могущественный.
Попряди, -дів, мн. = попрядки. Прийде до її кума на попряди. О. 1862. І. 73.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
П'ятдесятолітній, -я, -є. Пятидесятилѣтній. П'ятдесятолітній год, як вони побралися. Кролев. у.
Сарана, -ни, ж. Саранча. Накочувала сарана. Ном. № 9246.
Ширшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться шире, расширяться. К. ДС. 27. Од тепла усяка річ ширшає. Ком. Р. ІІ. 79. Тюрма неначе ширшає. Шевч.