Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати.
Дж! меж., выражающее звукъ отъ взмахиванія розгой, хлыстомъ.
Засві́дче́ння, -ня, с. Засвидѣтельствованіе, свидѣтельство, удостовѣреніе. Смутна пісня є историчне засвідчення важкого минувшого життя. Піди, хай піп дасть засвідчення.
Копичити, -чу, -чиш, гл.
1) Складывать, сваливать въ кучу.
2) Складывать въ копны.
Ку I пред. Къ. Явор ку ней промовив.
Лизу́н, -на, м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей.
Наде́ржувати, -жую, -єш, гл. Держать, править (лошадью). Надержуй, Петре, голобельну вліво.
Поденок, -нка, м.
1) Потолокъ въ конюшнѣ.
2) мн. поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці.
Рівноважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Уравновѣшиваться. 2) Мѣряться силами. Чи то ж вам легше буде рівноважитись із Русею тоді?
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Сорока скрекоче — гості будуть. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята.