Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі.
Глазки мн. Желѣзныя грузила у невода.
Жаберина, -ни, ж.
1) Лягушечья икра.
2) = жабуріння 1.
Засмо́ктаний, -а, -е. 1) Засосанный. 2) Плохо уродившійся, болѣзненный. Жито... ледві од землі одлізло, — низеньке, жовте, засмоктане.
Зві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. вверті́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Скручивать, скрутить. Усі на його і напали, на смерть звертіли і зім'яли. 2) Соединять, соединить двѣ доски, планки и пр., просверливъ дыры и вставивъ въ нихъ соединительные шипы.
Зво́лити, -ся. Cм. зволяти, -ся.
Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі?
Мшедь, -ді, ж. Раст. лишайникъ.
Сестричка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сестра.
2) Членъ женскаго братскаго цеха.
3) Раст. Viola tricolor.
Цвітка, -ки, ж. = квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне.