Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виявлювати, -люю, -єш, гл. = виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Г. Барв. 454. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно. К. XII. 11.
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. К. ЧР. 12. Городова старшина. Мет. 413.
Граматик, -ка, м. 1) Грамматикъ. 2) Ученикъ третьяго изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Заморо́зити Cм. заморожувати.
Поскладатися, -даємося, -єтеся, гл. 1) Сложиться (во множествѣ). 2) Уложиться (о многихъ).
Працівник, -ка, м. Труженикъ, работникъ. Желех. Ум. працівничок, працівниченько. Мої працівниченьки милі! ЕЗ. V. 107.
Спаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испакостить. Старий стару хвале, що добрий борщ варе, а молодий свою гудить: що не зваре, то спаскудить. Чуб. V. 1128.
Тепличний, -а, -е. Оранжерейный. Тепличні квітки. Левиц. І. 436.
Чмана, -ни, ж. = чмара. Полт.
Шакша, -ші, ж. Селезенка у овцы. О. 1862. V. Кух. 39.