Банькатий, -а, -е. Имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Cм. балухатий.
Здиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. зди́бати, -баю(-блю), -баєш(-блеш), гл. Встрѣчать, встрѣтить. Костю, чи не здибали-сте де мого Михаська? Ідуть, ідуть, здибають пана. Як вас (літа) здибле лиха доля, будьте коротенькі. Біда здибав легко, а трудно її збутися. Він нас здибав за селом.
Капля, -лі, ж.
1) Капля. Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне. По каплі виточу з його діявольську кров.
2) Немного, небольшое количество. Ум. капелечка, капелька, капели́на, капели́нка, капели́ночка, капли́на. Адже ж у тебе в роті ні капелиночки квасу не було. Ком. Тілки капелиночка там була.
Каштелянський, -а, -е. Кастелянскій.
Косогір, го́ру, м. Косогоръ. Горілка так і потекла з комір по косогору.
Легкоду́мство, -ва, с. Легкомысліе. Видавати всякі ґазети... ради редакторської наживи з людського недосвіду і легкодумства.
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Ма́заний, -а, -е. 1) Мазанный, помазанный. Мазаний періжок. 2) Избалованный, изнѣженный. Вона така вже стала мазана. Мазана паляниця хороша, та не дитина. Мазана дитина ледача. Дядькови (діти), звісно, мазаніші, — муляться.
Нава́жувати, -жую, -єш, сов. в. нава́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. 3) Рѣшать, рѣшить. Майорша здавна вже наважила такому не суперечити. Наважили злі вороги утопити мою душу. Коли вже ти (вовк) наважив мене їсти, то починай мене з хвоста. 4) Научать, научить, наставлять, наставить. Другого дня пішли панам поклонитись... Пани такі якісь сердиті; а горді — аж надимаються. «Будь покірна» — наважують, — «та до роботи панської щира». 5) — руку. Набивать, набить руку, пріучаться пріучиться. Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку.
Сиряччя, -чя, с. = сирняччя.