Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Мокрий дощу не боїться. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ув. дощи́ще.
Косовий, -а́, -е́. косовий сажень Косая сажень. Щоб під ним і над ним Земля горіла на косовий сажень.
Передивитися Cм. передивлятися.
Перекласти Cм. перекладати.
Плишка, -ки, ж. = плиска в).
Повищипувати, -пую, -єш, гл. Выщипать (во множествѣ).
Понаїдатися, -даємося, -єтеся, гл. Наѣсться (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали.
Ткач, -ча, м. Ткачъ. Ум. ткачик.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик.