Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. А Ігнашко до дівчини підківками брязка.
Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала.
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего.
Джо́йка, -ки, ж. Ум. отъ джоя.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом.
Повійнути, -ну, -неш, гл. Повѣять. Повійне вітер.
Роззявити, -ся. Cм. роззявляти, -ся.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ой чи тужить моя мила по мені?
Чіпець, -пця, м. 1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. 2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. 3) = чепець 4.
