Байдужний, -а, -е. = байдужий.
Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся.
Дзелене́ць, -нця́, м. Зеленый (о вѣнкѣ). Віншуємо ті (дівчину) вінцем-дзеленцем.
Їз, їзу, м. Запруда рѣчки для ловли рыбы. Cм. яз. Ум. їзок.
Кущуватий, -а, -е. Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те.
Плямчук, -ка, м. Затворка на крышкѣ у трубки, чтобы она не открывалась.
Побирати, -ра́ю, -єш, гл. Брать. сум нас побирав. Насъ охватывала печаль.
Пожалувати, -лую, -єш, гл.
1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй.
2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора.
Шаран, -на, м.
1) Мелкіе осколки льда на рѣкѣ. Шаран на текучій воді хиба в закутку де стоїть.
2) = короп (небольшой), Cyprinus.
