Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка.
Же́бри, -рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти.
Зіткну́тися, -кну́ся, -нешся, гл. Столкнуться.
Повимотувати, -тую, -єш, гл. Вымотать (во множ).
Покрутитися, -чу́ся, -тишся, гл. Покружиться. Старі покрутились, а молоді навчились.
Приближність, -ности, ж. Разстояніе.
Робити, -блю́, -биш, гл.
1) Дѣлать. Роби теє, що піп каже, а не роби того, що він робить.
2) Работать Роби, небоже, то й Бог поможе. До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе. Літо на зіму робить. Будемо жити, будемо робити, буде нам щастя річкою плити.
3) Поступать. По правді роби, по правді й очі повилазять.
4) своїм бо́гом робити. Дѣлать по своему. Не слуха, все своїм богом робить.
5) робити волю. Исполнять желаніе.
6) робити звістку. Подавать вѣсть. Янгол седить на камені та й нам звістку робить.
7) хліб робити. Обрабатывать землю. Натальці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити.
8) — плату. Платить. Одчиняйте хату та робіте плату.
Росколюватина, -ни, ж. = росколина.
Смородливість, -вости, ж. Смрадность.