Гичка, -ки, ж.
1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка.
2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма.
3) Качань кукурузы безъ зеренъ.
4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи.
5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Долу́щування, -ня, с. Окончаніе вылущиванія.
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.
Жилля́рити, -рю, -риш, гл. Жить въ чужомъ домѣ.
Лине́ць, -нця́, м. Ракъ во время лишиш.
Незвичний, -а, -е. = незвиклий.
Понаскіпувати, -пую, -єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Похильчастий, -а, -е. = похильний. Похильчасте то дерево — ялина. ямка похильчаста — яма, расходящаяся кверху.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.