Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркут, -та, м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17.
Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Лубен. у. Параска знов весела і гомонлива. Г. Барв. 107. 2) Шумный.
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Єпа́рхія, -хії, ж. Епархія. Викарій їздив по єпархії. Левиц. І. 148.
Забудува́ння, -ня, с. Строеніе, постройка. Якісь невидані місця, якесь пишне забудування. Левиц. І. 213.
Ощада, -ди, ж. 1) Бережливость. 2) Пощада. К. ПС. 61.
Самодержавність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія. Желех.
Сліпцем нар. = сліпма. Лізе сліпцем та й все товче. Васильк. у.
Хмелити, -лю, -лиш, гл. Заправлять хмелемъ. Загадав Іван ся женити, з м'який пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити. Рк. Макс.
Щипати, -па́ю, -єш, гл. Щипать. Правда так, гусарин! — казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Левиц. Пов. 148. Щипає-ламає зелений виноград. Чуб. V. 346. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Левиц. І. 92. Кинув не палку, уб'ю не галку, щиплю не пірря, їм не м'ясо. Ном. стр. 293, № 92.