Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Дю́дя, -ді, ж. Дѣтск. холодъ, холодно. О. 1861. VIII. 8. Ум. дю́дька, дю́дінька, дю́дічка.
Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла. МВ. ІІ. 105.
Ле́йстер, -стру, м. Реестръ. Запишіть у лейстри. Мил. 162.
Оратися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою. Шевч.
Оріховий, -а, -е. Орѣховый. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.
Пасчин, -на, -не. Принадлежащій пасхальному хлѣбу. Саджає... паску до печі, а також пасчину посестру. МУЕ. III. 44.
Повіс, -су, м. Отвѣсъ. Ромен. у.
Попригороджувати, -джую, -єш, гл. Пригородить (во множествѣ).
Придане, -дан, приданки, -но́к, мн. Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Маркев. 134, 147. Свашки і приданки роздягають молоду. МУЕ. III. 149. Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай. Ном. № 8091.