Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзя́бра, -бер, мн. = Зябра. Угор.
Женти́ця, -ці, ж. Сыворотка (молочная). Шух. І. 37.
Калганка, -ки, ж. = калганівка. І кубками пили слив'янку, ... горілку просту і калганку. Котл. Ен. І. 19.
Ковбур, -ра, м. 1) Яма въ водѣ, выбитая паденіемъ послѣдней. Під першим ускоком був ковбур, єго вибила вода. Шух. І. 316. 2) = ковбаня. Желех.
Лабзюкуватися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Примилитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Cм. примилятися. 2) Немного ошибиться. Вх. Лем. 456.
Розмір, -ру, м. 1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. Н. п. 3) = розмірач. Сумск. у.
Роспирскатися Cм. роспирскуватися.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Чужий, -а, -е. Чужой. Зайшов аж у чужу землю. Рудч. Ск. І. 85. Чужої дитини не май за свою. Ном. № 1196. Чужа сторона. Чужбина. На чужій стороні кланяйся й вороні. Посл. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс., Ум. чуже́нький, чуже́сенький.