Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докінчи́ти Cм. докінчувати.
Зіпо́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заорать, загорланить, закричать. Мир. ХРВ. 264. Криком... зіпонув гайдамака. Мир. ХРВ. 251.
Клямра, -ри, ж. = клямбра і. Шух. І. 88.
Крежити, -жу, -жиш, гл. Беречь, скупиться. Мнж. 183.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного. Гол. І. 191.
Межи́сітка, -ки, ж. Остатокъ послѣ сѣянія муки, мелкіе отруби. Сяка-така межисітка. Ном. № 13868.
Невданик, -ка, м. Что-либо неудавшееся, неумѣло, неудачно сдѣланная вещь. Гоп, мої гречаники! гоп, мої невданики! Г. Барв. 489.
Озимовий, -а, -е. = озимий. Повів женців долом-долиною до теї пшениці до озимової. АД. І. 81.
Повигострювати, -рюю, -єш, гл. Наточить (многое, о многихъ). Повигострювали свої ножі. Харьк.
Помутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) = скаламутитися. 2) Помрачиться въ разсудкѣ. Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася бува. Мир. Пов. І. 171.