Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Деревни́к, -ку́, м. Раст. Lonicera. Шух. І. 20. Achillea. Шух. І. 20. — білий. = Деревій. Шух. І. 21.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Зда́лий, -а, -е. = здатний. Желех.
Нагуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Нагудѣть, нашумѣть.
Наздрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Замѣтить, усмотрѣть. 2) Заглянуть. Не можна і в хату наздріти.
Перехоріти, -рію, -єш, перехорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці. Гол. Од. 72.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою. Н. Вол. у.
Трійчак, -ка м., а чаще во мн. трійчаки = тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатер. у.